порошкове фарбування

Основна мета підготовки поверхні – видалення речовин, що перешкоджають фарбуванню та прискорюють корозійні процеси, а також отримання поверхні, що забезпечує необхідну адгезію металевої підкладки з лакофарбовим покриттям.
Підготовка поверхні перед порошковим напиленням складається з кількох підетапів, а саме:

1) Очищення від забруднень включає три стадії: механічне очищення (яка включає шліфування, полірування, крацювання або піскоструминну обробку), хімічне очищення (здійснюється з використанням лужних, кислотних або нейтральних речовин, а також розчинників) і термічна очистка (поверхня під фарбування обробляють полум’ям киснево-ацетиленового пальника).

2) Знежирення це важливий етап обробки металу, він необхідно для того, щоб видалити маслянисті та жирові забруднення з поверхні. У процесі знежирення застосовують спеціальні розчинники: гас, уай-спірит, трихлоретилен, бензин, розчини різних солей та лугів. Виріб занурюють у ванну з розчинником, омивають або просто протирають поверхню металу. Знежирення поділяється на: хімічне та електрохімічне, ультразвукове, термічне.

3) Хімічна підготовка поверхні, вона сприяє поліпшенню адгезії «зчеплюваності» порошкової фарби з поверхнею металу та підвищує антикорозійні властивості покриття. Зазвичай поверхня обробляється фосфатом заліза (для сталевих поверхонь), цинку (для гальванічних елементів), хрому (для алюмінієвих матеріалів) або марганцю, а також хромового ангідриду. Для алюмінію та його сплавів часто застосовують методи хроматування чи анодування.

Спочатку маляр засипає порошкову фарбу в живильник, далі стиснене повітря подається під тиском і переводить порошок у зважений стан, утворюючи так званий «киплячий шар» фарби. Далі повітряний насос (ежектор) всмоктує фарбу з контейнера і розбавляє її повітрям до нижчої концентрації, подаючи її в напилювач, в якому порошкова фарба набуває електростатичного заряду. За допомогою стисненого повітря заряджена порошкова фарба потрапляє на заземлену поверхню, осідає та утримується на ній за рахунок електростатичного тяжіння. Існує два різновиди електростатичного розпилення: електростатичний із зарядкою частинок у полі коронарного заряду (частки отримують заряд від зовнішнього джерела електроенергії коронуючого електрода) і трибостатичний напилення (частки отримують заряд від їх тертя об стінки турбіни напилювача).

Реакція полімеризації порошкових покриттів відбувається за певної температури і часу печі полімеризації. Як правило, гаряче сушіння порошкових покриттів проводять в діапазоні 150 – 250 ° C протягом 20 – 60 хв.

Такі умови необхідні для процесу оплавлення та утворення плівки (полімеризація). Відповідний режим для формування покриття підбираємо з урахуванням виду порошкової фарби, матеріалу та товщини стінок виробу, що фарбується, типу печі і т. д.

1. Промивання виробу від залишків олії та її знежирення перед фарбуванням.
2. Висушування виробу на спеціальних кріпленнях або сушіння печі (для прискорення процесу).
3. Виріб відправляється в камеру напилення і відбувається процес фарбування виробу.
4. Виріб відправляється в камеру полімеризації (піч), при температурі 180-200С в залежності від типу фарби і знаходяться в печі від 10 до 20 хвилин – за вимогами конкретного виробника фарб.
5. Виріб проходить процес остигання.
6. Перевірка виробу на відповідність стандартам та критеріям раніше узгодженим з клієнтом.
7. Передача виробу на подальшу ділянку обробки, або склад.